Серед людей, затриманих у Туреччині за звинуваченнями у причетності до спроби здійснення перевороту 15 липня 2016 року, є, зокрема, сотні адвокатів. Проте слід зазначити, що точна кількість правозахисників, затриманих і засуджених до покарання, невідома. За інформацією, наданою Спілкою сучасних адвокатів (ÇHD), ув’язнення у тюрмах Туреччини відбувають загалом 572 адвокати, більшість з яких було заарештовано за участь у русі «Хізмет».
На каналі «Deutsche Welle Türkçe» повідомили, що згідно з відомостями, поданими головою стамбульського відділення Спілки сучасних адвокатів Ґьокменом Єшілем, такі цифри було оприлюднено установами, які розглядають позови проти юристів в Європі. Єшіль також зауважив, що їм не вдалося визначити точну кількість адвокатів, позбавлених свободи. Єшіль заявив, що члени адвокатських колегій, нехтуючи своїми юридичними обов’язками, зловживають інформацією про [своїх] адвокатів, проти яких було розпочато кримінальні провадження. Після спроби здійснення перевороту адвокатів, зазвичай, затримували за звинуваченнями у «причетності до терористичної організації» або «підтримці терористичної діяльності».
Голова Колегії адвокатів Анкари Хакан Джандуран наголосив на тому, що як за турецькими, так і за міжнародними правовими нормами жодного адвоката не слід ототожнювати з клієнтом, захистом інтересів якого він опікувався. Нагадавши, що адвокатам, засудженим за свою професійну діяльність, інкримінують причетність до злочинів, скоєних їхніми клієнтами, Джандуран сказав наступне: «Деяких адвокатів звинувачують у причетності до терористичних угрупувань, а не у тому, що вони провадили свою правозахисну діяльність [у неналежний спосіб]. Значній частині адвокатів висувають звинувачення лише через те, що вони забезпечували захист осіб, яким приписували причетність до терористичних організацій. У таких випадках представники влади керуються логікою, відповідно до якої ті, хто відстоював інтереси фетхуллахістів, теж є ними, а ті, хто надавав правову допомогу членам Революційної народно-визвольної партії-фронту, − теж є її послідовниками».
«Права адвокатів на самозахист порушуються»
Підкреслюючи той факт, що правова й судова системи Туреччини перебувають у стані цілковитого занепаду, голова Колегії адвокатів Анкари Джандуран сповістив про наявність низки постанов, що мають силу закону, відповідно до яких адвокатам забороняється забезпечувати захист клієнтам після спроби здійснення перевороту. Із цього приводу Джандуран сказав таке: «Ви тільки подумайте, де ще у світі правоохоронці мають право не лише бути присутніми на зустрічах адвокатів зі своїми підзахисними, а ще й втручатися у їхні діалоги? Хіба це нормально, що адвокат має по десять годин чекати зустрічі з клієнтом під в’язницею, після чого гучність їхньої розмови підсилюється мікрофонами й записується на плівку? Що тоді вже казати про права підозрюваних і права адвокатів на самозахист?».
Деякі колегії намагаються допомагати затриманим адвокатом, послуговуючись передбаченими у цьому контексті правовими нормами. Голова Колегії адвокатів Джандуран поінформував, що 36 із наявних у країні 79 адвокатських колегій зробили заяви у пресі із закликами до покращення [поганих] умов у в’язницях, де утримуються засуджені. Водночас Джандуран підкреслив, що допомагати колегам зовсім нелегко: «Згідно з постановою президента № 5, адвокатські колегії відтепер підлягають перевіркам з боку Державної ревізійної комісії. Це означає, що кілька голів із цієї комісії можуть відсторонювати начальників адвокатських колегій від професійних обов’язків, якщо ті висловлюватимуться проти затримання своїх колег-адвокатів».
Їх спочатку звільнили, а потім знову заарештували
Минулого тижня у Туреччині відбулися судові засідання у справах 17 з 20 заарештованих адвокатів. Адвокати, на помешкання яких було здійснено рейди ще 20 вересня 2017 року, після чого їх взяли під варту, а згодом ув’язнили, вже рік відбувають покарання у в’язницях за звинуваченнями у «причетності до діяльності Революційної народно-визвольної партії-фронту».
Правозахисники, що є членами Спілки сучасних адвокатів та Народного юридичного бюро, опікуються розглядом справ, розпочатих внаслідок загибелі шахтарів у турецькому місті Сома, а також смерті громадян Беркіна Ельвана та Ділек Дои, які померли від куль поліцейських.
У звинувачувальному акті на адресу адвокатів те, що їхнім клієнтам інкримінували причетність до «певних організацій», подається як доказ проти них – на підтвердження їхньої власної винуватості. Попри те, що минулої п’ятниці адвокатів було офіційно випущено на волю за рішенням суду, слухання за яким тривали протягом п’яти днів, приблизно 12 годин потому прокурор подав апеляцію, згідно з якою було ухвалено рішення про повторне позбавлення підсудних свободи. 11-х з адвокатів знову заарештували, а щодо 6 інших було прийнято рішення про затримання.
«Вони виламали двері й вдерлися у наш дім»
Одним із тих адвокатів, якому присудили затримання, є член Народного юридичного бюро Сулейман Ґьоктен. Дружина Ґьоктена Езґі Чакир, яка теж є адвокатом і яку також судили за тією ж справою, що й чоловіка, розповіла, як у вівторок поліцейські вдерлися до їхнього помешкання: «Вони атакували наш дім у пошуках мого чоловіка. Відтепер вдиратися у помешкання адвокатів – звична для них справа. За ними не наглядають представники колегій. Вони висадили двері й вдерлися до будинку, неначе ті злодії. Спочатку вони все обшукали, а потім ще годину поралися, аби полагодити виламані двері. У будинок вдерлося 30 чи 40 поліцейських із вогнепальною зброєю».
Адвокат Езґі Чакир розповіла про те, як деяких із її колег, які вже рік перебувають за ґратами, утримують у тривалій ізоляції від інших арештантів, як одного зі знайомих їй адвокатів катували у в’язниці, зламавши йому руку, і як в’язням не дають можливості підготуватися до судових засідань, на яких розглядаються їхні справи. Самій Езґі Чакир заборонено виїзд за кордон. Раз на місяць вона повинна приходити у Службу безпеки, аби засвідчити відповідний документ своїм підписом.
Говорячи про нехтування правом адвокатів на самозахист, Езґі Чакир зазначила таке: «Проти нас розпочато кримінальне провадження зі звинуваченням у «причетності до діяльності Революційної народно-визвольної партії-фронту. У нас були клієнти, яким це інкримінували. Але ми – адвокати. Ми надаємо їм професійні послуги, приходимо отримувати їхні тіла й ведемо справи тих наших підзахисних, яких було вбито. Ми не кажемо, що «не робимо» цього, але ми наполягаємо на тому, що це – не злочин».
Заяви про жорстоке поводження і тортури
У Туреччині постійно лунають заяви про жорстоке поводження і катування в’язнів, що перебувають за ґратами за звинуваченням у причетності до спроби здійснення заколоту. Заарештовані адвокати лише підтверджують ці слова. Навіть у соцмережах публікувалися кадри, на яких видно, як атакували їхні помешкання і як із них знущалися у суді, тягнучи по підлозі.
Одна з провідних активісток Туреччини із боротьби проти насилля, судмедексперт і голова Фонду Туреччини із захисту прав людини (ФТЗПЛ) професор Шебнем Корур Фінанджи закцентувала на тому, що у Туреччині дуже часто нещадно порушуються права людини.
Професор Фінанджи заявила наступне: «Судова система повністю втратила свою автономність. Усі вказівки й розпорядження щодо засуджень, затримань і ув’язнень надходять винятково зверху. І, звичайно, якщо ми проаналізуємо саму схему затримань, що упроваджується сьогодні, то побачимо суцільне насилля. Ми неодмінно стикнемося зі зловживанням поліцейськими своїми повноваженнями і вдаванням до відвертих тортур щодо затримуваних, адже правоохоронці тлумачать такі свої дії як прийнятні у контексті «пропорційного застосування сили» і «права вдаватися до примусу». На жаль, ми спостерігаємо дуже сумну картину, в якій превалюють побиття на вулиці й у громадських місцях та рейди на приватні помешкання».
