ЄСПЛ визнав Молдову винною в порушенні прав висланих турецьких вчителів

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Молдову винною в порушенні прав п’яти турецьких вчителів, яких було депортовано до Туреччини 6 вересня минулого року.

Розглянувши позов п’ятьох людей, яких було заарештовано у Молдові за підозрою у «причетності до так званої Терористичної організації  Фетхуллаха Ґюлена» (“FETÖ/”ФЕТО”), Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) кваліфікував їхню екстрадицію до Туреччини, здійснену у межах спільної операції місцевої спецслужби із Національною розвідувальною організацією Туреччини, як порушення прав людини.

Відповідно до рішення ЄСПЛ, Республіка Молдова була визнана порушником прав людини за 1-м пунктом Статті 5 («Про право на свободу та особисту недоторканність») і за Статтею 8 («Про право на повагу до приватного та сімейного життя») Європейської конвенції з прав людини. Незважаючи на це, позов постраждалих про порушення 1-го пункту Статті 6    («Про право на справедливе судочинство») названого документа було відхилено.

За рішенням ЄСПЛ, Молдова зобов’язана виплатити кожному позивачеві компенсацію ц розмірі 25 тис. євро.

Про вмотивованій вердикт ЄСПЛ

У постанові,  ухваленій ЄСПЛ, вказано, що позивачі звернулися до відповідних інстанцій Молдови із проханням надати їм політичний притулок у зв’язку із побоюванням стати жертвами несправедливого судочинства у випадку екстрадиції до Туреччини. У відповідь на це молдавська сторона не лише не дозволила їм обрати систему, за якою їх буде екстрадовано з країни, а й умисно передала їх уповноваженим представникам турецької розвідки.

ЄСПЛ трактував як порушення і той факт, що Молдавське бюро з питань міграції та біженців повідомило про прийняття рішення про екстрадицію позивачів із країни не самим заявникам, а їхнім родичам, але зробило це постфактум.

Із постанови ЄСПЛ також випливає, що екстрадиція позивачів до Туреччини на приватному літаку була заздалегідь спланованою операцією, реалізованою Молдовою разом із турецькими спецслужбами. Окрім того, суд кваліфікував форму, в якій її було здійснено, як незаконну, тому її також слід розглядати як порушення.

Документ, в якому чітко засвідчено той факт, що позивачі, які подали скаргу, є сімейними людьми, що зуміли інтегруватися до молдавського суспільства, інтерпретував радикальну форму, в якій їх було вивезено із держави, як вторгнення у їхнє особисте життя і порушення принципу поваги до приватного та сімейного життя, викладеного на сторінках Європейської конвенції з прав людини.

Про скаргу, що надійшла до ЄСПЛ

Після невдалої спроби державного перевороту, здійсненої у Туреччині 15 липня 2016 року, посол цієї країни в Молдові подав позов проти вчителів місцевої мережі освітніх закладів «Orizont», звинувативши їх у причетності до т. зв. Терористичної організації Фетхуллаха Ґюлена та участі у підготовці перевороту. Наслідком цієї скарги став арешт сімох турецьких громадян разом з Ясіном Озділем, Мюждатом Челебі, Ризою Доганом, Седатом Хасаном Караджаоглу і Мехметом Ферідуном Тюфекчі, яких було екстрадовано до Туреччини у березні 2018 року.

«Загроза національній безпеці» як аргумент на користь екстрадиції

Попри те, що офіційна Молдова відхилила запит позивачів про надання їм статусу біженців, їх все одно оголосили «особами, що загрожують національній безпеці» ще до екстрадиції.

Поскаржившись на те, що вони були несправедливо затримані у Молдові за свої політичні переконання, а також заявивши про те, що не мали можливості належним чином оскаржити це рішення, оголошене їхнім близьким постфактум, позивачі подали проти Молдови позов, аргументувавши його тим, що ця держава порушила Статтю 5 («Про право на свободу та особисту недоторканність»), Статтю 6 («Про право на справедливе судочинство») і Статтю 8 («Про право на повагу до приватного та сімейного життя») Європейської конвенції з прав людини.

Відповідно до заяви представників ЄСПЛ, зараз позивачі перебувають у Туреччині під арештом.

У Молдові затримали 6 працівників турецьких ліцеїв, які Анкара пов’язує з Гюленом