У Конгресі закликали Байдена натиснути на Ердогана щодо прав людини в Туреччині

170 членів Палати представників США звернулися до Білого дому із закликом звернути увагу на тривожну ситуацію з правами людини в Туреччині, що у тому числі визначає політику США у відносинах з країною.

Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє Reuters.

Листа від 26 лютого, що адресований держсекретареві Ентоні Блінкену, підписали представники обох партій. Серед підписантів – керівник Комітету з міжнародних відносин Грег Мікс та член Комітету республіканець Майк Маккоул. 

Вони зазначають, що Туреччина, член НАТО, тривалий час є важливим союзником США, але зараз через політику президента Реджепа Таїпа Ердогана відносини між країнами ускладнилися.

“Під час формування адміністрацією (президента США Джо Байдена. – Ред.)  своєї зовнішньої політики щодо Туреччини ми просимо вас звернути увагу на те, що викликає тривогу – порушення прав людини в Туреччині в період президентства Реджепа Тайіпа Ердогана…

Президент Ердоган і його Партія справедливості і розвитку використовували свої роки при владі (майже два десятиліття), щоб послабити судову систему Туреччини, поставити політичних союзників на ключові військові і розвідувальні пости, придушити свободу слова і свободу ЗМІ, незаконно ув’язнити політичних опонентів, журналістів і представників меншин…

Стратегічні питання заслужено отримували значну увагу у наших двосторонніх відносинах, проте грубі порушення прав людини та погіршення ситуації з демократією у Туреччині викликають значну тривогу”,  – пишуть вони.

Члени Конгресу пишуть, що Ердоган та його партія послабили судову систему, розставили “своїх” людей на ключові позиції в армії та розвідці і несправедливо відправили за ґрати низку політичних опонентів, журналістів та членів меншин.

Конгресмени заявили, що з 2016 року в Туреччині для придушення політичної опозиції були заарештовані або кинуті за грати більше 80 тисяч осіб, а також закрито понад 1,5 тисячі неурядових організацій. За їхніми даними, серед заарештованих – троє турецьких громадян, які працювали на Держдепартамен США.

Законодавці, автори листа, висловили сподівання, що Держдепартамент і Білий дім піднімуть питання порушення прав людини і “відступу від принципів демократії” в двосторонніх відносинах Вашингтона і Анкари. Конгресмени зобов’язалися працювати спільно з американськими дипломатами з даних питань.

Ймовірно, приводом для листа стала заява Ердогана 20 лютого про те, що спільні інтереси Туреччини й США мають більшу вагу, ніж існуючи розбіжності.

На початку лютого схожого листа надіслала двопартійна більшість Сенату США. 54 зі 100 сенаторів підписали лист, в якому звинувачують президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана у маргіналізації внутрішньої опозиції, придушенні критичних ЗМІ, ув’язненні журналістів та чистці незалежних суддів.

Очікується, що Байден буде жорсткіше ставитись до Анкари з приводу її репутації з прав людини. Після невдалого перевороту в 2016 році уряд Ердогана затримав майже 300 000 людей і відсторонивши звільнив понад 150 000 державних службовців. Сотні засобів масової інформації були закриті, а десятки опозиційних депутатів ув’язнені.

У середу Сполучені Штати закликали Туреччину негайно звільнити мецената та правозахисника Османа Кавалу, який утримується більше трьох років без засудження.

Рік тому Кавала був виправданий за звинуваченнями, пов’язаними з антиурядовими протестами 2013 року, але негайно був повторно заарештований за звинуваченнями, пов’язаними з невдалим переворотом 2016 року. Згодом апеляційний суд скасував його виправдувальний вирок за обвинуваченням у протестах.

Втім, спірними питаннями між Вашингтоном та Анкарою є не тільки ситуація з правами людини, але й закупівля Туреччиною російського зенітно-ракетного комплексу С-400 та підтримка Штатами курдів у Сирії.

Зокрема, 14 грудня  Вашингтон наклав санкції на ключове оборонне агентство Туреччини та його керівника у зв’язку з придбанням країною російських систем С-400.  

Вашингтон заявляє, що С-400 становить загрозу для його винищувачів F-35 і для ширших систем оборони НАТО. Ердоган назвав це атакою на суверенні права Анкари.