У Борисполі прикордонники намагаються силоміць відправити до Туреччини двох вчителів, прихильників Гюлена. Там їх чекає в’язниця

У Бориспільському аеропорту українські прикордонники намагаються силоміць відправити на батьківщину двох турецьких вчителів – прихильників руху Фетхуллаха Ґюлена, який заборонено в Туреччині.

«Страна» з’ясувала подробиці ситуації.

Двоє турецьких вчителів – Самет Гюре і Саліх Фідан, прилетіли в Україну перед Новим роком з іракського міста Ербіль. Там вони викладали в загальноосвітній школі, яка вважається близькою до опозиційного руху Ґюлена. За словами турецького журналіста і політемігранта Юнуса Ердогду, проти обох вчителів в Туреччині порушено кримінальні справи за підозрою до руху Ґюлена.

“У обох через кілька місяців закінчується термін дії турецького паспорта, тому вони шукали, де можна знайти притулок і роботу. У Туреччині їх чекає в’язниця, оскільки належність до руху Ґюлена автоматично означає, що людину буде репресовано.

#Ukraine should not extradite people like these teachers to countries where they face political persecution. Ukraine instead should guarantee rule of law and human rights. @ZelenskyyUa @ZelenskyyUa @KyivPost @Hromadske @Kabmin_UA_e @DmytroKuleba https://t.co/fMbFaWJ7VV

— Rebecca Harms (@RebHarms) January 5, 2021

До України вчителі прилетіли цілком легально з іракського міста Ербіль. Нагадаю, що в України з Туреччиною діє угода про безвізовий режим. Вони зустріли Новий рік у Раві-Руській Львівської області. Там прямо посеред міста їх було викрали невідомі у військовій формі і силоміць вивезли до найближчого лісу.

Їх змусили на відеокамеру зізнатися в тому, що вони збиралися нелегально перейти кордон до Польщі. Але факту нелегального переходу кордону, а відповідно і затримання не було. Потім вчителів відвезли до Києва, де турецьке посольство зажадало екстрадувати їх до Туреччини. Але у них були зворотні квитки до Іраку через Дубай.

Коли їх привезли в аеропорт, вчителі намагалися полетіти назад в Ірак. Але їх знову затримали, відібрали квитки на Дубай. Це відбувалося вже після проходження паспортного контролю. Вчителів намагалися буквально запхнути в літак, що летів до Туреччини. Вони влаштували скандал, відтак спроба силміць вивезти їх до Туреччини не вдалася. Зараз обидва перебувають в аеропорту в «підвішеному» стані, українські прикордонники не дозволяють їм полетіти в Ірак.

Вчителі просять або політичного притулку в Україні, або дати їм можливість спокійно полетіти назад в Ірак. У Туреччині їх чекає в’язниця, а може і смерть”,- розповів сайту «Страна» турецький політемігрант Юнус Ердогду.

За даними «Страны», обидва турки зараз сидять в Борисполі і телефонують до усіх міжнародних правозахисних організацій. Паспорти у них дійсні ще до середини січня. Тому поки що вони абсолютно легально перебувають в Україні

Журналіст «Страны» Олексадр Сибірцев з’ясував подробиці того, як турецькі спецслужби полюють в Україні на своїх опозиціонерів і чому наші правоохоронні органи цьому не перешкоджають. Цей матеріал було розміщено на сайті 13 вересня.

Через чотири дні після публікації автору цієї статті Олександру Сибірцеву пошкодили автомобіль, викравши звідтіля ноутбук.

МАЙЖЕ ДВА МІЛЬЙОНИ ОСІБ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ РЕПРЕСІЙ

За період боротьби з рухом Ґюлена в Туреччині були затримані 292 тисячі осіб, з них 96 тисяч заарештовані. Сьогодні загальна кількість засуджених, а також тих, кого утримують під вартою становить 25 тисяч 655 осіб.

За даними на 1 грудня 2020 року, в ході боротьби з рухом Ґюлена з міністерства внутрішніх справ Туреччини були звільнені 42 тисяч осіб, 14 тисяч відсторонені від посад, а по всій Туреччині були затримані 292 тисячі осіб, 96 тисяч осіб заарештовано. Сьогодні загальна кількість засуджених, а також тих, кого утримують під вартою становить 25 тисяч 655 осіб.

Станом на 4 березня 2019 року 150 тисяч 348 держслужбовців звільнено, 96 тисяч 885 осіб заарештовано (серед них близько 17 тисяч жінок, 1700 дітей і 700 немовлят). Понад три тисячі шкіл, гуртожитків та університетів закрито, понад шість тисяч вчених втратили основну роботу, більшість з них залишили територію країни або кинуті до в’язниць. 4 тисячі 463 судді і адвокати відсторонені від обов’язків, 189 редакцій ЗМІ закриті (без роботи залишилися понад 10 тисяч журналістів), 319 журналістів арештовані. Таким чином Туреччина стала країною, в якій зафіксовано найбільшу кількість заарештованих журналістів.

Операції проти руху Ґюлена тривають безперервно. Щодня правозахисники фіксують нові переслідування.

За попередніми підрахунками, 2 мільйони людей стали жертвами постійних операцій проти руху Ґюлена.

ЩО ТАКЕ РУХ ҐЮЛЕНА?

Фетхуллах Ґюлен – турецький письменник, ісламський громадський діяч. Колишній імам і проповідник. Засновник громадського руху «ХИЗМЕТ». Почесний президент Фонду письменників і журналістів. Сьогодні він живе в добровільному вигнанні в Сейлорсбурзі, штат Пенсільванія, США.

Прихильники ідей Фетхуллаха Ґюлена називають його шанобливо Ходжаефенді. В 2008 році Ґюлена визнали найвпливовішим інтелектуалом планети за результатами опитування на сайтах журналів Prospect і Foreign Policy.

З 2009 року він входить до 500 найвпливовіших мусульман. У 2013 році журнал Time включив його до списку «100 найвпливовіших людей світу». Він увійшов також до списку «500 найвпливовіших людей за версією журналу Foreign Policy».

Ґюлен робить акцент на етичне виховання нового покоління. Проповідує і розвиває традиційний турецький варіант ісламу, не висуваючи нових теологічних концепцій, а пропонуючи їх сучасну інтерпретацію. Постійно підкреслює роль науки і освіти в розвитку суспільства.

Відмінною рисою Ґюлена є ініціювання діалогу з представниками інших конфесій і переконань. Почавши процес діалогу в Туреччині, Ґюлен продовжив його і в міжнародному масштабі.

У політиці Фетхуллах Ґюлен вважає демократію найбільш оптимальною на даний момент формою правління, незважаючи на те, що «в книжковому і традиціоналістському мусульманстві немає ні абсолютної монархії, ні класичної демократії в її західному варіанті, ні диктатури, ні тоталітаризму». Ґюлен виступає за багатопартійність, і дотримується в політиці основного принципу – «в ісламі управління спирається на договір між тим, хто буде правити, і тим, хто буде підкорятися». Ґюлен активно бере участь в громадських дискусіях про майбутнє Туреччини, ісламу в сучасній державі, ролі освіти і виховання в розвитку особистості. Його нерідко називають «одним з найважливіших мусульманських діячів світу». Що стосується  власного життя, то Ґюлен є дуже віруючим і консервативним.

Рух Ґюлена – це добре організоване співтовариство (не політична партія), названий на честь Фетхуллаха Ґюлена.

Його послідовники вважають Ґюлена своїм духовним лідером, іноді називаючи його другою за впливовістю людиною в Туреччині.

Ґюлен пропагує терпимий іслам, який ставить на чільне місце альтруїзм, скромність, працьовитість і освіту.

Він самотньо мешкає в заміському маєтку в американському штаті Пенсільванія. Відомо, що у нього діабет і проблеми з серцем.

Рух Ґюлена в Туреччині називається “ХІЗМЕТ” (тур. Hizmet – «Служіння»). Одна з найвідоміших форм його діяльності – створення і управління власними школами, які працюють не тільки в мусульманських країнах, а й по всьому світу. У США діє багато таких шкіл.

Вважається, що послідовників Ґюлена в Туреччині дуже багато, можливо мільйони, і частина з них – на впливових державних посадах в поліції, судовій системі, в спецслужбах і навіть у правлячій партії самого Ердогана.

Ґюлен став відомим завдяки твердженням про те, що молоді турки втратили свій шлях і що освіта – найкращий вихід. Ця ключова теза привернула до нього значну кількість прихильників з середнього класу і дозволила руху відкрити власні школи, розширивши свою діяльність.