СвітТуреччинaУкраїна

Український письменник Андрій Курков написав лист Осману Кавалі

Письменник-романіст Курков надіслав відкритого листа Осману Кавалі на честь «15 листопада: Всесвітнього дня письменників у в'язниці».

15 листопада: З нагоди Всесвітнього дня письменників у в’язниці Президент Українського ПЕН (Pen Ukraine) Андрій Курков написав відкритого листа правозахиснику і бізнесменові Осману Кавалі, ув’язненому в Туреччині.

У своєму листі, опублікованому англійською мовою на сайті PEN International, Андрій Курков порівняв в’язницю Сіліврі, де Кавала був ув’язнений, з академією або вищим навчальним закладом.

Відкритий лист український письменник, журналіст та кіносценарист Андрій Курков Андрія Куркова на підтримку Османа Кавалі виглядає наступним чином:

Осман Кавала

«Шановний Османе,

Ви знаєте, що минулого літа на Парламентському пагорбі було викладено 1000 камінців, розміщених у напрямі Лондона. Цю акцію було здійснено для того, аби нагадати, що Ви вже протягом 1000 днів перебуваєте у в’язниці у Сіліврі, куди Вас доправили 1 листопада 2017 року. Вас було виправдано як місцевим судом, так і Європейським судом із прав людини, який постановив, що Ваш арешт був незаконним. Згодом Вам було висунуто нові звинувачення, які нагадали мені часи сталінського терору 1930-х рр.: тоді Вам інкримінували шпіонаж, і це звинувачення свідчить про прагнення влади тримати Вас за ґратами довіку! Я не можу збагнути, чому ж лідери турецької держави так Вас боїться? Невже активна участь у громадському житті є злочином? Хіба те, що людина є співзасновником видавництва, яке познайомило турецького читача з творами таких класиків світової літератури, як Набоков, Джойс і Фолкнер, може слугувати приводом для ув’язнення? До речі, єдиний мій твір, перекладений турецькою мовою, теж був опублікований видавництвом «İletişim».

Вас і досі утримують у в’язниці суворого режиму у Сіліврі, яка, безперечно, є найсучаснішою і найбільшою у Туреччині, а, може, і в усій Європі. Я читав, що ця в’язниця є справжньою «дивиною» турецької пенітенціарної системи, адже може вмістити 11 тисяч арештантів, і її навіть офіційно називають тюремним кампусом, що більше нагадує якусь академію або вищий навчальний заклад.

Подейкують, що місце Вашого утримання розташоване за 5 км від морського узбережжя і пляжу, і Ви начебто маєте право зачинятися у своїй камері зсередини! Також кажуть про те, що у Вас навіть є кнопка виклику допомоги! Можливо, я щось неправильно зрозумів щодо цієї кнопки? З інформації, яку я знайшов у «Google Maps», я дізнався про те, що охоронці, які приходять за викликом за цією кнопкою, поводяться вкрай грубо і нестримано.

Ситуація, в якій Ви опинилися, видається мені настільки нереалістичною, що я часом думаю, що це якийсь роман Джорджа Орвелла, писати який йому допомагав, імовірно, Франц Кафка.

І мені так гірко від цього. Я знаю, як багато людей думає про Вас і бажає Вам волі. Увесь цивілізований світ на Вашому боці, він готовий відстоювати Вас до кінця – доти, доки не буде виконано рішення Європейського суду з прав людини і визнано, що всі звинувачення на Вашу адресу є безпідставними.

Я так люблю Вашу країну та її історію, тому мені особливо прикро усвідомлювати те, що з Вами відбувається. Багато років тому я ініціював візит Орхана Памука – найзнанішого сучасного турецького письменника – до Києва, і завдяки цьому чимало його романів було перекладено українською мовою. Він, до речі, теж є одним з авторів, чиї твори видавалися за підтримки «İletişim». Він є одним із тих письменників, які відкрили Туреччину світові. Я був би щасливий побачити Вас в Україні одразу ж після Вашого звільнення з неволі. Мені б дуже хотілося, аби Ви якнайшвидше повернулися до активної громадської діяльності та участі у культурних проектах. Я переконаний, що цей час уже не за горами. До зустрічі у Києві або Стамбулі.

З найтеплішими дружніми побажаннями, письменник-романіст Андрій Курков»

«Порожні стільці»: у Києві чекають на «бранців Кремля» (фоторепортаж)

PEN Ukraine і Центр громадянських свобод 15 листопада на Софійській площі в Києві провели правозахисну акцію «Порожні стільці» – на підтримку громадян України, ув’язнених у Росії та анексованому нею Криму, а також утримуваних на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Відомі письменники, журналісти, актори і музиканти стали голосом заручників Кремля і розповіли їхні історії. Зокрема, участь в акції взяли письменники Андрій Курков та Лариса Денисенко, актори Антоніна Хижняк, Олеся Жураковська та Ахтем Сеітаблаєв, музикант Олександр Сидоренко (Фоззі), журналісти Юрій Макаров та Вахтанг Кіпіані.

Мета заходу – нагадати українцям і світовій спільноті про кримінальні справи проти громадян України, засуджених та ув’язнених у Росії та Криму з політичних мотивів, а також закликати представників української влади використовувати кожну можливість для їхнього звільнення, відзначають організатори.

«Визнав провину через страх за рідних», – напишуть про Дениса Кашука. У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука. ФСБ інкримінує йому дві статті – 222 і 222.1 Кримінального кодексу Росії («незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів»). Суддя підконтрольного Росії Армянського міського суду Лариса Лихачова засудила сімферопольця Дениса Кашука до трьох років і восьми місяців колонії загального режиму. Вирок набере чинності протягом 10 днів. Біля стільця Кашука стоїть український письменник, журналіст та кіносценарист Андрій Курков.

АХМЕТ АЛТАН І МУСТАФА КАБАКЧІОГЛУ НЕ ЗАБУТІ

Група турецьких активістів розмістила на площі Святої Софії порожні «білиі стільці». Які вони підготували для Ахмеда Алтана, підкреслюється, що Алтан був незаконно затриманий, і він попросив турецький уряд негайно звільнити його.

Один з «білих стільців», розміщених на площі Святої Софії, також був підготовлений для офіцер поліції Мустафи Кабакчіоглу, який був знайдений мертвим на білому стільці в камері, де він утримувався у в’язниці в Гюмюшхані, після його арешту на 4 роки 29 серпня 2020 року.

Курков Андрій

Президент Українського ПЕН

Народився 23 квітня 1961 року в с. Будогощі Ленінградської області (Росія). Письменник, журналіст, кіносценарист.

З раннього дитинства живе у Києві. 1983 року закінчив Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. З 1985 по 1987 служив охоронцем в Одеській виправній колонії № 51.

Закінчив Школу перекладачів японської мови. Працював редактором видавництва “Дніпро”, сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія). З 1988 року член англійського ПЕН-клубу. Член Спілки кінематографістів України (з 1993) та Національної спілки письменників (з 1994). 1998 року став член Європейської кіноакадемії. З 1998 — постійний член журі премії Європейської кіноакадемії “Фелікс”. У 2011 входить до складу журі літературного конкурсу “Юне слово”.

Писати почав ще в старших класах. Нині він є автором 13 романів та 5 книжок для дітей. За його сценаріями поставлено понад 20 художніх і документальних фільмів. Курков — єдиний письменник країн пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Його найпопулярніший роман “Пікнік на льоду” було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників — більше, ніж будь-яку іншу книжку будь-якого іншого сучасного українського письменника. Книги Куркова перекладені 36 мовами.

Оповідання “Последнее приземление. Краткая история одного внутреннего органа” нагадує історію із безслідним зникненням у 1994 році керівника секретаріату Народного Руху України Михайла Бойчишина, ідея якого щодо диверсифікації постачання енергоносіїв в Україну із використанням постачання нафти до нафтопроводу “Одеса-Броди” викликала озлобленість тих, хто отримував багатомільйонні прибутки від того, що Україна не була енергетично незалежною.

На початку 2005 року Андрій Курков став персоною нон-грата в Росії. На теренах РФ припинено поширення його книг, зв’язок з його російським видавництвом “Петербургский писатель” розірвано. Однією з можливих причин такого явища Андрій Курков називає свої виступи у пресі під час помаранчевої революції, у яких він давав негативні оцінки щодо офіційної політики Росії та її втручання у хід українських виборів 2004 року.

З кінця минулого тисячоліття всі твори Куркова російською в Україні видає видавництво “Фоліо” (Харків). З 2005-го року весь “дорослий” Курков в Росії видається видавництвом “Амфора” (Санкт-Петербург).

Бібліографія:

“Не приведи меня в Кенгаракс”, 1991.

“11 необыкновенностей из жизни чепухоносиков, их друзей и знакомых (дитяча книга)”, 1991; укр. пер. 2003.

“Бикфордов мир”, 1993.

“Смерть постороннего”, 1996; укр. пер. 2000, пол. пер. 2004.

“Пикник на льду”, 1997.

“Добрый ангел смерти”, 1997; укр. пер. 2009, пол. пер. 2010.

“Игра в отрезанный палец”, 2000.

“География одиночного выстрела” трилогия Кн. 1: “Сказание об истинно народном контролере”, Кн. 2: “Судьба попугая”, Кн. 3: “Пуля нашла героя”, 2000.

“Милый друг, товарищ покойника”, 2001.

“Закон улитки 2002”, (продовження роману “Пикник на льду”); пол. пер. 2009.

“Сады господина Мичурина”, 2002.

“Ігри по-дорослому: політичний детектив у 2 т.”, 2003.

“Последняя любовь президента”, 2004; укр. пер. 2005, пол. пер. 2007.

“Тонкая математика страсти 2004”; укр. пер. 2005.

“Любимая песня космополита”, 2005; укр. пер. 2005.

“Приключения чепухоносиков” (дитяча книга), 2006.

“Школа котовоздухоплавания” (дитяча книга), 2007; укр. пер. 2007.

“Казка про пилососика Гошу” (дитяча книга), 2008.

“Ночной молочник”, 2007; укр. пер. 2008.

“Садовник из Очакова”, 2010.

“Форель a’la нежность”, 2011.

“Львівська гастроль Джимі Хендрікса”, 2012.

 

Сценарії:

1990 — Вихід

1991 — Яма

1992 — Недільна втеча

1992 — Ніч про кохання

1993 — Єлисейські поля

1993 — Ляпка

1996 — Смерть стороннього

1997 — Приятель небіжчика

 

Підписатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button