«Вашингтон мусить визнати, що Туреччина “не є союзником” США»
Ставлення Туреччини до недавньої дипломатичної угоди між Ізраїлем і Об'єднаними Арабськими Еміратами дає уявлення про те, хто є істинними союзниками Америки, пише президент і генеральний директор Єврейського інституту національної безпеки Америки (JINSA) Майкл Маковський в Newsweek.
«Угода між ОАЕ та Ізраїлем не тільки просуває інтереси і цінності США, але і представляє рідкісний момент про те, хто є американським партнером, а хто ні, і не заслуговує цього», — вказує колишній чиновник Пентагону в своїй статті.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив розірвати дипломатичні відносини з ОАЕ минулої п’ятниці, після того як країна Перської затоки підписала угоду з США про нормалізацію відносин з Ізраїлем, нагадує аналітик.
Маковський вважає «люту» відповідь Ердогана занепокоєнням за співпрацю зі Сполученими Штатами, які знаходяться в союзі з усіма трьома регіональними гравцями — Туреччиною, Ізраїлем і ОАЕ. «Звинувачення Ердогана підтверджують його місце серед антиізраїльських, антиамериканських, ісламських екстремістів і ревізіоністів Близького Сходу», – вказує автор.
Президент jinsa наводить численні приклади, коли зовнішня політика Туреччини суперечила інтересам США та Ізраїлю, в тому числі — купівлю систем С-400 у Росії.
«Цей послужний список, і особливо покупка російських ракет класу “земля-повітря” С-400, змусили американських політиків все більше побоюватися Ердогана», —зазначає Маковський.
Вашингтон каже, що покупка С-400 Туреччиною ставить під загрозу оборонні системи НАТО, дозволяючи Росії вивчати їх. Американські законодавці закликали ввести санкції проти Туреччини у зв’язку з цим питанням, проте президент США Дональд Трамп, який підтримує теплі відносини з Ердоганом, відійшов назад.
«Однак інстинкт ставитися до Ердогана як до надійного партнера зберігається. Туреччина залишається членом НАТО і приймає у себе важливу військову базу США. Президенти США неодноразово зверталися до Ердогана за допомогою», – пише автор.
Маковський пропонує Штатам відмовитися від «старої звички» і визнати, що Туреччина «не є союзником США», відмовивши країні в особливій увазі, співпрацюючи тільки тоді, коли турецькі та американські інтереси збігаються і робляться зусилля по стримуванню впливу Туреччини.
Разом з тим автор пише, що Вашингтону краще перекинути американські військові частини в Східне Середземномор’я, щоб підтримати Грецію в її територіальній суперечці з Туреччиною. Політична і військова напруженість між союзниками по НАТО Туреччиною і Грецією різко зросла в минулому році після того, як Туреччина спробувала розвідати корисні копалини в грецьких і кіпрських територіальних водах.
Маковський також закликає до рішучої підтримки США турецького народу «висловивши надію на відновлення американо-турецького партнерства».
