10 червня 2020 року на Інтернет-платформі «ZOOM» відбулося засідання круглого столу на тему «Особистості, які відіграли важливу роль у становленні миру в усьому світі». До участі в заході, ініційованомуМіжнародним культурним центром «Сяйво» за підтримки партнерів − «Дунайського інституту діалогу» (Dunaj Instytut Dialogu), ГО «DIALOGUNAMS», Міжнародної платформи із налагодження діалогу «VIRTUE», Діалогової платформи «MOZAIKY» та Академії культури «BALTURKA», − долучилися учасники з України, Білорусії, Латвії, Індії тощо.
Координатором міжнародної онлайн-дискусії виступила М. Можейко – доктор філософських наук Білоруського державного університету культури та мистецтв.
До наукової події приєднався авторитетний гість з Латвії – громадський діяч і захисник прав людини Дж. Стіл. Основною фігурою, навколо якої розгорталася промова пана Джорджа, став Мартін Лютер Кінг (молодший). Поважний спікер зробив особливий акцент на умовах, в яких викристалізувалася концепція відомого поборника прав афроамериканців у США, а також на історичних обставинах, за яких він провадив свою просвітницько-демократичну діяльність. Пан Джордж ілюстрував свою доповідь цікавими фактами з життя родини Кінгів, постулатами, якими вони послуговувалися у боротьбі за права пригноблених верств населення, та основоположними маніфестами їхньої місії.
Україну на конференції представив О. Шокало – есеїст, культурософ, сходознавець, перекладач, публіцист, громадський діяч і член Національної спілки письменників України. Пан Олександр презентував учасникам концепцію культури визначного українського філософа Григорія Сковороди, яку він розглянув як морально-світоглядну основу взаєморозуміння, миру й ладу між людьми. Пан Шокало детально проаналізував ключові принципи доктрини знаного українського педагога, філософа-мандрівника й автора влучних висловлювань, які не втрачають актуальності і сьогодні. Сучасний український культурософ говорив, зокрема, про центральне місце тріади «природа–воля−культура» у філософії сковородинства, що засновується на самопізнанні, життєвій мудрості і дієвій філософії культури. Прагнучи продемонструвати усю глибину й неосяжність феномену Г. Сковороди, доповідач навів однез відомих висловлювань митця: «Мир ловив мене, та не впіймав». Окрім того, пан Олександр провів певні паралелі між філософськими поглядами Г. Сковороди і такоговизнаного генія європейської і світової філософії, як І. Кант. Здійснюючи компаративний аналіз принців Г. Сковороди з постулатами сучасних мислителів, пан Шокало звернув увагу на їхню спорідненість з думкамиФ. Ґюлена. На переконання українського дослідника, морально-світоглядні вчення Г. Сковороди й Ф. Ґюлена особливо своєчасні для подолання як замкнутості систем національних культур, так і антикультурних загроз фінансової цивілізації. Пан Олександр також зупинився на сковородинському розумінні щастя, блага, гармонії, миру, персоналізованого навчання тощо.
До захопливого міжнародного обговорення долучився й фахівець кафедри політології Латвійського університету і голова місцевої філії громадської організації «DIALOGUNAMS» Ф. Караджан. Пан Фарук представив до уваги слухачів доповідь про Ф. Ґюлена й започаткований ним суспільний рух. Так, експерт-політолог розповів про фундаментальні цінності турецького проповідника і громадського діяча, серед яких виокремив альтруїзм, благочестя та відданість своїм ідеалам.
Пан Караджан, зокрема, поінформував учасників про важливі освітні і соціальні проекти, натхненні Ф. Ґюленом й реалізовані послідовниками ініційованого ним руху «Хізмет», а також про навчальні заклади й медичні фундації, засновані ними у різних країнах світу. Він також поділився фактами з діяльності платформи «Абант», покликаної об’єднати інтелектуалів з усього світу у прагненні знайти шляхи розв’язання найскладніших соціальних, економічних і культурологічних проблем.
Представник Латвійського університету докладно зупинився на впливі ісламу на філософсько-світоглядну концепцію Ф. Ґюлена, яку мислитель зумів гармонізувати з ідеалами сьогодення.
Оцінюючи ситуацію у сучасному світі, Ф. Караджан поділився думкою Ф. Ґюлена щодо основних факторів, що призводять до розбрату й непорозумінь у суспільстві, найвагомішими з яких він вважає невігластво, злидні та внутрішні негаразди.
Аналізуючи культурно-просвітницьку діяльність послідовників філософії Ґюлена, пан Фарук зосередив увагу на такому глобальному дійстві, як Міжнародний фестиваль мов та культур, який, розпочавшись із невеличкої місцевої олімпіади, набув статусу інтернаціонального свята дружби, знань, таланту і толерантності.
Спікер також розповів про численні нагороди, яких Ф. Ґюлен удостоївся за свою активну громадську та щиру миротворчу діяльність.
Виступ Ф. Караджана настільки вразив шанованого гостя конференції – першого Надзвичайного та Повноважного Посла України в Туреччині, знаного українського дипломата і співзасновника «Сяйва» І. Турянського, − що він адресував спікерові гостре, проте дуже актуальне запитання політичного характеру.
Цікаву доповідь представив учасник із Індії – письменник і політичний оглядач М. Б. Фатмі. Пан Фатмі говорив про«Релігійно зумовлений гуманізм Магатми Ґанді і Фетхуллаха Ґюлена», аргументуючи власні тези фактами з історії своєї країни. Ключовим аспектом виступу політолога став принцип «ненасильницької боротьби і пасивного спротиву», який М. Ґанді пропагував і намагався культивувати серед індійського народу, що протистояв британським поневолювачам. Доповідь М. Б. Фатмі викликала запитання у пана Дж. Стіла, який знайшов у ній чимало спільного із темою, дослідженням якої опікується сам.
Насамкінець М.Можейко виголосила коротку промову на тему «Людина світу – Франциск Скорина». У межах фінального виступу пані Марині вдалося надати дуже точне визначення його особистості, яка, безперечно, справила неабиякий вплив на вчення, світоглядні орієнтири й усю просвітницько-миротворчу діяльність першого білоруського книговидавця. Підбиваючи підсумки заходу, пані Можейко щиро подякувала всім доповідачам за участь і ті цінні знання, якими вони поділилися з широкою віртуальною аудиторією.
