Колишній муфтій, три жінки і скандал, що дійшов до Конституційного суду
«Скандал у Діянеті: як муфтій з Хатая перетворив релігійний авторитет на особистий гарем»
«Другові віддав дружину, щоб мати дітей»
За свідченнями, у подружжя муфтія А.К. довгий час не було дітей. Замість того, щоб шукати медичне рішення, він звернувся до свого друга з абсолютно неприйнятним проханням: попросив його вступити в інтимні стосунки з власною дружиною. У результаті такого морально неприйнятного кроку в сім’ї з’явилися двоє дітей.
Цей епізод сам по собі ставить під сумнів не лише особисту мораль муфтія, а й його здатність бути прикладом для віруючих. Однак історія на цьому не закінчилася.
Закоханість під час хаджу і позов про «непристойність»
Пізніше, коли А.К. супроводжував хаджову групу, він закохався в одну з жінок-паломниць. Щоб відкрити собі шлях до нового шлюбу, муфтій подав до суду на власну дружину, звинувативши її в «непристойній поведінці». Таким чином він намагався юридично обґрунтувати розлучення.
Після розлучення, однак, він не одружився з жінкою, в яку закохався під час хаджу. Замість цього А.К. обрав іншу — жінку, до якої, за свідченнями, він відчував пристрасть у Коранічному курсі. Це ще більше посилило враження про хаотичне та аморальне особисте життя релігійного діяча.
Діянет звільняє муфтія за аморальний спосіб життя
Після накопичення численних скандальних епізодів Діянет нарешті ухвалив рішення звільнити А.К. з посади за «аморальний спосіб життя». Для інституції, яка зазвичай діє вкрай обережно, це стало показовим кроком: поведінка муфтія більше не могла бути проігнорована.
Однак на цьому історія не завершилася. Колишній муфтій, не визнаючи своєї провини, вирішив боротися за посаду в судах.
Судові баталії: від першої інстанції до Конституційного суду
А.К. подав позов проти Діянету, вимагаючи скасувати рішення про звільнення. Суд першої інстанції став на бік Діянету, визнавши звільнення законним і обґрунтованим. Проте колишній муфтій не зупинився і звернувся до апеляційної інстанції.
Вищий суд також підтвердив правоту Діянету. Незважаючи на це, А.К. продовжив юридичну боротьбу і подав скаргу до Конституційного суду. Саме на цьому етапі, коли справа дійшла до найвищого рівня, вся історія стала відома пресі.
Моральний авторитет під питанням
Скандал навколо колишнього муфтія з Хатая знову порушив питання про те, як контролюється особисте життя релігійних діячів і які механізми відповідальності існують у релігійних інституціях. Для багатьох віруючих ця історія стала болючим ударом по довірі до духовних лідерів.
Те, що людина, яка роками обіймала посаду муфтія, могла настільки грубо зловживати своїм статусом і водночас намагатися юридично повернути собі посаду, сприймається як прояв крайньої безвідповідальності. Скандал, який почався з особистих рішень, у підсумку переріс у національну дискусію про мораль, владу та відповідальність.
