У Freedom Housе розкритикували Україну за депортацію двох вчителів. У Туреччині їх уже допитали

Міжнародна правозахисна організація Freedom House поінформована про депортацію Самета Гюра і Саліха Фідана, та обурена тим фактом, що Україна видала чоловіків Туреччині, заявили правозахисники у відповідь на запит Радіо Свобода.

Турецькі медіа повідомляють, що Гюра і Фідана затримали після повернення на батьківщину, допитали та наразі тримають під арештом.

У Туреччині на Самета Гюра і Саліха Фідана, ймовірно, очікує жорстоке поводження, заявив директор офісу Freedom House в Україні Метью Шааф у відповідь на запит Радіо Свобода.

Він підкреслив, що Україна має правові зобов’язання не видавати людей до тих країн, де вони можуть зіткнутися з тортурами чи порушенням своїх прав.

«Можна із впевненістю припустити, що у Туреччині Гюр та Фідан не отримають справедливого суду та захисту своїх прав. Депортувавши Гюра та Фідана, Україна посприяла сучасній кампанії транснаціональних репресій проти тих, кого сприймають як політичних опонентів турецької влади», – підкреслив Шааф.

Правозахисна організація Freedom House в Україні також зазначає, що цей випадок ставить питання про щирість зобов’язань української влади щодо захисту прав людини на національному та міжнародному рівнях, включно з обіцянкою президента Володимира Зеленського захищати людей, що рятуються від політичних переслідувань.

«За останні роки Україна депортувала щонайменше п’ятьох людей до Туреччини та ще багатьох – до інших авторитарних держав, часто за підозрілих обставин чи без надання належного правового захисту у судових процесах. Таємні депортації під покровом темряви зраджують обіцянку України бути оплотом демократії та прав людини в регіоні, порушують права тих, хто рятується від репресій, і не відповідають міжнародним зобов’язанням України в галузі прав людини», – йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

Правозахисники наголосили, що замість «безперешкодних депортацій на підставі непереконливих і політично мотивованих звинувачень від репресивних урядів», Україні слід захищати тих, хто шукає захисту від репресій, надаючи їм ефективні можливості для подання відповідних заяв і отримання притулку, і відхиляючи запити про депортацію від авторитарних держав, де тортури та інші порушення прав людини є звичайним явищем.

Колишня депутатка Європарламенту Ребекка Гармс у твітері заявила: «Україна не повинна екстрадувати людей – таких як ці вчителі – в країни, де їх чекає політичне переслідування. Натомість Україна повинна гарантувати верховенство права та права людини».

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація, що Україна екстрадувала двох турецьких вчителів – Самета Гюра і Саліха Фідана. Вже перебуваючи в «Борисполі», вони намагалися зв’язатися із правозахисними організаціями, повідомляючи, що святкували Новий рік на центральній площі прикордонного українського містечка Рава-Руська, після чого їх затримали українські силовики та доправили в Київ для видворення.

Державна прикордонна служба України повідомила Радіо Свобода, що двох затриманих громадян Туреччини відправили через аеропорт «Бориспіль» до країни походження через порушення українського законодавства. За словами речника відомства, вони в новорічну ніч у складі групи іноземців (загалом тоді було затримано на кордоні з Польщею чотирьох громадян Туреччини) здійснили спробу незаконно перетнути українсько-польський кордон. Це є порушенням статті 204-1 Адміністративного кодексу, додали у ДПСУ.

Проте за версією чоловіків, їхнє повернення на батьківщину ініціювало турецьке консульство, адже вони є прихильниками забороненого в Туреччині опозиційного руху Ґюлена. Вчителі-ґюленісти переконані, що вдома їм загрожує ув’язнення або навіть смерть.

6 січня на сайті МВС Туреччини з’явилась інформація, що Самета Гюра та Саліха Фідана повернули до Туреччини саме після переговорів з українською владою. Повідомляється також, що згідно з рішенням Першого суду з особливо тяжких справ міста Анкари, обидва симпатики руху Ґюлена, що вважається в Туреччині терористичною організацією, були оголошені у міжнародний розшук. Після повернення в Туреччину їх затримали правоохоронці.

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та його оточення звинувачують у невдалому військовому перевороті саме 75-річного мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена. Він – проповідник помірного ісламу і голова релігійного руху «Хізмет». На думку Ердогана, цей у минулому найближчий соратник, а тепер один із найзатятіших противників чинного президента, прагне перехопити владу. У Туреччині переслідують і прихильників руху Ґюлена, і так звані школи Ґюлена.

Сам Ґюлен, який багато років живе у вигнанні у США, відкидав звинувачення.

МАЙЖЕ ДВА МІЛЬЙОНИ ОСІБ СТАЛИ ЖЕРТВАМИ РЕПРЕСІЙ

За період боротьби з рухом Ґюлена в Туреччині були затримані 292 тисячі осіб, з них 96 тисяч заарештовані. Сьогодні загальна кількість засуджених, а також тих, кого утримують під вартою становить 25 тисяч 655 осіб.

За даними на 1 грудня 2020 року, в ході боротьби з рухом Ґюлена з міністерства внутрішніх справ Туреччини були звільнені 42 тисяч осіб, 14 тисяч відсторонені від посад, а по всій Туреччині були затримані 292 тисячі осіб, 96 тисяч осіб заарештовано. Сьогодні загальна кількість засуджених, а також тих, кого утримують під вартою становить 25 тисяч 655 осіб.

Станом на 4 березня 2019 року 150 тисяч 348 держслужбовців звільнено, 96 тисяч 885 осіб заарештовано (серед них близько 17 тисяч жінок, 1700 дітей і 700 немовлят). Понад три тисячі шкіл, гуртожитків та університетів закрито, понад шість тисяч вчених втратили основну роботу, більшість з них залишили територію країни або кинуті до в’язниць. 4 тисячі 463 судді і адвокати відсторонені від обов’язків, 189 редакцій ЗМІ закриті (без роботи залишилися понад 10 тисяч журналістів), 319 журналістів арештовані. Таким чином Туреччина стала країною, в якій зафіксовано найбільшу кількість заарештованих журналістів.

Операції проти руху Ґюлена тривають безперервно. Щодня правозахисники фіксують нові переслідування.

За попередніми підрахунками, 2 мільйони людей стали жертвами постійних операцій проти руху Ґюлена.

ЩО ТАКЕ РУХ ҐЮЛЕНА?

Фетхуллах Ґюлен – турецький письменник, ісламський громадський діяч. Колишній імам і проповідник. Засновник громадського руху «ХИЗМЕТ». Почесний президент Фонду письменників і журналістів. Сьогодні він живе в добровільному вигнанні в Сейлорсбурзі, штат Пенсільванія, США.

Прихильники ідей Фетхуллаха Ґюлена називають його шанобливо Ходжаефенді. В 2008 році Ґюлена визнали найвпливовішим інтелектуалом планети за результатами опитування на сайтах журналів Prospect і Foreign Policy.

З 2009 року він входить до 500 найвпливовіших мусульман. У 2013 році журнал Time включив його до списку «100 найвпливовіших людей світу». Він увійшов також до списку «500 найвпливовіших людей за версією журналу Foreign Policy».

Ґюлен робить акцент на етичне виховання нового покоління. Проповідує і розвиває традиційний турецький варіант ісламу, не висуваючи нових теологічних концепцій, а пропонуючи їх сучасну інтерпретацію. Постійно підкреслює роль науки і освіти в розвитку суспільства.

Відмінною рисою Ґюлена є ініціювання діалогу з представниками інших конфесій і переконань. Почавши процес діалогу в Туреччині, Ґюлен продовжив його і в міжнародному масштабі.

У політиці Фетхуллах Ґюлен вважає демократію найбільш оптимальною на даний момент формою правління, незважаючи на те, що «в книжковому і традиціоналістському мусульманстві немає ні абсолютної монархії, ні класичної демократії в її західному варіанті, ні диктатури, ні тоталітаризму». Ґюлен виступає за багатопартійність, і дотримується в політиці основного принципу – «в ісламі управління спирається на договір між тим, хто буде правити, і тим, хто буде підкорятися». Ґюлен активно бере участь в громадських дискусіях про майбутнє Туреччини, ісламу в сучасній державі, ролі освіти і виховання в розвитку особистості. Його нерідко називають «одним з найважливіших мусульманських діячів світу». Що стосується власного життя, то Ґюлен є дуже віруючим і консервативним.

Рух Ґюлена – це добре організоване співтовариство (не політична партія), названий на честь Фетхуллаха Ґюлена.

Його послідовники вважають Ґюлена своїм духовним лідером, іноді називаючи його другою за впливовістю людиною в Туреччині.

Ґюлен пропагує терпимий іслам, який ставить на чільне місце альтруїзм, скромність, працьовитість і освіту.

Він самотньо мешкає в заміському маєтку в американському штаті Пенсільванія. Відомо, що у нього діабет і проблеми з серцем.

Рух Ґюлена в Туреччині називається “ХІЗМЕТ” (тур. Hizmet – «Служіння»). Одна з найвідоміших форм його діяльності – створення і управління власними школами, які працюють не тільки в мусульманських країнах, а й по всьому світу. У США діє багато таких шкіл.

Вважається, що послідовників Ґюлена в Туреччині дуже багато, можливо мільйони, і частина з них – на впливових державних посадах в поліції, судовій системі, в спецслужбах і навіть у правлячій партії самого Ердогана.

Ґюлен став відомим завдяки твердженням про те, що молоді турки втратили свій шлях і що освіта – найкращий вихід. Ця ключова теза привернула до нього значну кількість прихильників з середнього класу і дозволила руху відкрити власні школи, розширивши свою діяльність.

Джерело: Радіо Свобода