
Зміцнення китайсько-турецьких відносин «мабуть, йде на користь обом сторонам», заявляють Айса Алемдароглу, заступник директора програми по Туреччині в центрі демократії, розвитку і верховенства права Стенфордського університету, і Султан Тепе, професор політології Іллінойського університету в Чикаго в статті для Foreign Policy.
«Китай знайшов дуже стратегічний плацдарм в Туреччині-члені НАТО з великим ринком для енергетики, інфраструктури, оборонних технологій і телекомунікацій на перехресті Європи, Азії та Африки. Для Туреччини і Ердогана Китай надає вкрай необхідні ресурси для фінансування гучних мегапроектів і підтримки зовнішнього вигляду розвитку, незважаючи на руйнівну економічну реальність під ними», – пишуть вони.
Експерти відзначають, що грошові потоки з Китаю, другого за величиною партнера Туреччини по імпорту після Росії, стали критичними для уряду Ердогана і «зміцнили владу президента в критичні моменти».
Зазначимо, що Китай і Туреччина підписали 10 двосторонніх угод, у тому числі про охорону здоров’я та ядерну енергетику, починаючи з 2016 року, повідомляється на офіційному сайті турецького парламенту. Китай має намір інвестувати в Туреччину 6 млрд доларів до 2021 року, подвоївши свої інвестиції, зроблені в період з 2016 по 2019 рік, писало видання Sabah в березні 2019 року.
Алемдароглу і Тепе також наводять інші приклади того, як Китай «прийшов на допомогу Ердогану».
Коли вартість турецької ліри впала більш ніж на 40% в 2018 році, державний промислово-комерційний банк Китаю надав Анкарі кредити на 3,6 млрд доларів для поточних енергетичних і транспортних проектів, пишуть вони з посиланням на Китайське державне інформаційне агентство Сіньхуа.
Після ознак ослаблення підтримки Ердогана після муніципальних виборів в Стамбулі в минулому році Центральний банк Китаю перевів 1 млрд доларів-найбільший приплив готівки в рамках угоди про свопи між центральними банками двох країн, яке востаннє було продовжено в 2012 році, стверджують автори.
Китай «тепер дозволяє турецьким компаніям використовувати китайський юань для здійснення торгових платежів, що полегшує їм доступ до китайської ліквідності», що є ще одним кроком вперед у фінансовій співпраці і посиленням популярності Ердогана, яка скоротилася в цьому році під час пандемії коронавірусу і гострого дефіциту валюти Туреччини, пишуть Алемдароглу і Тепе.
«Китайські готівкові гроші допомагають Ердогану уникнути звернення за допомогою до інститутів, в яких домінують західні країни, таким як Міжнародний валютний фонд, що вимагатиме від нього проведення реформ та інших заходів, які можуть підірвати його необмежений контроль над економікою країни», — заявляють вони.
За їхніми словами, Китай також «надає відчайдушно необхідні ресурси для фінансування гучних мегапроектів і підтримки зовнішнього вигляду розвитку, незважаючи на руйнівну економічну реальність під ними».
Крім економічного співробітництва, Китай і Туреччина поглибили двосторонні військові зв’язки і зв’язки в області безпеки, в тому числі в області розвідки і кібервійн, відзначають автори. Участь китайських військових офіцерів у турецьких військових навчаннях “Ефес“ в 2018 році і балістична ракета турецького виробництва “Бора“ є продуктами двостороннього оборонного співробітництва, підкреслюють аналітики.
Разом з тим, вказують вони, китайські технологічні компанії Huawei і ZTE закріпилися на турецькому телекомунікаційному ринку, незважаючи на міжнародні звинувачення у використанні Китаєм телекомунікаційної інфраструктури для державного нагляду і придушення – тривожна перспектива для населення Туреччини, яке покладається на інтернет і соціальні мережі для доступу до інформації в той час, коли інші медіа-канали перебувають під суворим державним контролем.
Обидва експерти вважають, що уникнення західних країн за їх «антидемократичну практику всередині країни і експансіонізм за кордоном» зблизило Китай і Туреччину.