Держгеонадра: від корупційного відомства до сервісної служби за півроку з прибутком в сотні мільйонів

Державна служба геології та надр прозвітувала про результати четвертих аукціонів Державна служба геології та надр України завершила четверті електронні аукціони з продажу спецдозволів. Продано сім ліцензій, сукупна вартість проданих лотів зросла із 2,6 млн грн до 98,3 млн грн. Про це йдеться на сайті установи. Зокрема, вперше після оновлення законодавства продали наскрізні спецдозволи на бурштинові ділянки. Об‘єкти, що розташовані у Рівненській області, розроблятимуть інвестори, які запропонували за лоти 41 мільйон гривень, що у 90 разів більше від стартової ціни. Прес-служба регулятора також повідомила, що вартість одного із лотів — спецдозволу по Кліщіівській ділянці із покладами вогнетривких глин, — у ході торгів зросла у 2300 разів. Право на її розробку продали за рекордні 40 010 000 грн, а стартували торги із позначки 16 963 грн. У Держгеонадрах назвали таке зростання вартості ліцензії безпрецедентним і зазначили, що це стало можливим лише завдяки проведенню відкритих електронних аукціонів. Одним із переможців четвертого аукціону стала польська компанія Церсаніт. Іноземний інвестор придбав ліцензію на розробку коаліну за 15 млн грн, що має дозволити розширити їх виробничі потужності заводу в України, — а це 50 млн євро інвестицій. Зазначимо, з початку року Служба розпочала п‘ять електронних аукціонів, на які виставила 42 ділянки надр. Станом на сьогодні відбулося три аукціони: продали 26 спецдозволів загальною вартістю 136 млн грн. При цьому стартова вартість усіх лотів складала 8 млн грн. Як повідомили експерти, цьогоріч переважним попитом користуються корисні копалини, розробка яких не потребує великих капітальних інвестицій і де ризики суттєво нижчі, аніж у нафтогазовидобувній чи рудній промисловостях. Зокрема, інвестори дедалі більше звертають увагу на родовища із покладами глини, каоліну, граніту, піску, бурштину, підземних вод.

Україна має чимало родовищ корисних копалин, проте, за роки незалежності країна так і не змогла використати своє багатство з користю для держави. Основними причинами цього експерти називають олігархічний вплив, складні законодавчі процедури та схеми подачі заявок, зокрема, в сфері отримання дозволів, обмеження цін, недовіра інвесторів і, безумовно, корупційні схеми.
У листопаді минулого року Державну службу геології та надр очолив Роман Опімах. З перших днів роботи він оголосив про намір змінити роботу служби, перекрити схеми позаконкурсної роздачі спеціальних дозволів і одночасно налагодити процес залучення до розробки ділянок нових великих гравців.

Підвищення інвестиційної привабливості галузі
У відомстві відбулись кадрові зміни, метою яких було оновлення команди та залучення до роботи “нових облич” – фахівців із незаплямованою репутацією. Крім того, для мінімізації контакту суб’єктів ринку з чиновницьким апаратом було введено онлайн-кабінет користувача.
Наступний крок – залучення інвесторів та боротьба зі схемами отримання спеціальних дозволів поза аукціонами. Держгеослужба створила інвестиційний атлас, який деталізує понад 100 об’єктів інвестування в родовища вуглеводних та більш 50 видів інших мінералів. Окрім цього, інвестори мають нагоду номінувати на аукціон ділянку, якої немає в атласі.
Також в листопаді минулого року було запроваджено законодавчі зміни, які дозволяють іноземним компаніям безпосередньо брати участь в аукціонах.

Регуляторна діяльність
Проте, для повної ліквідації перепон, що заважають ефективній роботі галузі, потрібна комплексна модернізація регуляторного поля. Йдеться про системний підхід до оновлення законодавчої бази та адаптація її до кращих світових стандартів.
Наразі спеціалісти Держгеонадр активно залучені до розробки нового Кодексу України про надра, а Уряд оновив низку постанов, що регулюють взаємини з надрокористувачами. Основними питаннями є спрощення доступу до первинної та вторинної геологічної інформації, розміщення у відкритому онлайн-доступі протоколів ДКЗ. А кошти від продажу державної геологічної інформації використовуватимуться для її оцифрування та підготовки нових аукціонів чи конкурсів.

Аукціони
На сьогоднішній день спецдозвіл на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням, на нові ділянки можна отримати лише під час електронних торгів. Серед нововведень – скасування погодження облрадами надання родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
На перших електронних торгах з продажу спецдозволів на розробку та геологічне вивчення 12 ділянок, які проходили у квітні цього року, було продано 8 ліцензій на загальну суму 3 310 429 грн при початковій вартості 557 170 грн. Під час другого травневого аукціону продано ліцензій на загальну суму вже  32 107 581 грн.
Наразі  (і про це йшлося 22 липня на прес-конференції в Києві)  Державна служба геології та надр України завершила четверті електронні аукціони з продажу спецдозволів. Продано 7 ліцензій, причому сукупна вартість лотів зросла з 2,6 млн грн до 98,3 млн грн. Вперше після оновлення законодавства продали наскрізні спецдозволи на бурштинові ділянки. Об‘єкти, що розташовані у Рівненській області, розроблятимуть інвестори, які запропонували за лоти 41 мільйон гривень, що у 90 разів більше від стартової ціни.
А вартість одного з лотів — спецдозволу по Кліщіівській ділянці із покладами вогнетривких глин — у ході торгів зросла у 2300 разів. Право на її розробку продали за рекордні 40 010 000 грн, а стартували торги із позначки 16 963 грн. У Держгеонадрах назвали таке зростання вартості ліцензії безпрецедентним і зазначили, що це стало можливим лише завдяки проведенню відкритих електронних аукціонів.
Одним із переможців четвертого аукціону стала польська компанія Церсаніт. Іноземний інвестор придбав ліцензію на розробку коаліну за 15 млн грн, що має дозволити розширити виробничі потужності заводу в Україні, а це – 50 млн євро інвестицій.
Зазначимо, що більшість запропонованих лотів номіновано надрокористувачами.

Сервіси для бізнесу
Прозорість та неупередженість, зручні сервіси, створення сприятливих умов для залучення інвестицій у видобувну галузь, були і залишаються пріоритетними для роботи Держгеослужби. Зокрема, на базі ДНВП «Геоінформ України» працює Центр геолого-економічних досліджень та експертизи, який здійснює розрахунки розміру збору за надання спецдозволу без аукціону, визначає початкову ціну продажу на аукціоні дозволу на користування надрами, проводить розрахунок вартості геологічної інформації.
Також спільно з Мінекоенерго розпочато лібералізацію доступу до геологічної інформації та оцифровування результатів геолого-фізичних досліджень. Зокрема, вже створено data-room, якою може скористатися будь-який зареєстрований в системі користувач. Уся первинна геологічна інформація, що зібрана у фізичній та цифровій базі даних, доступна безкоштовно.