Світ

Туреччину атакують доповідями

Введення надзвичайного стану після спроби перевороту та наступні дії президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана скерували Туреччину шляхом диктатури.

Туреччина постійно перебуває під прицілом міжнародних дослідницьких груп. Завдяки доповідям, які вони надають, ми дізнаємося, на якому рівні сьогодні  Туреччина від енергетики до прав людини. Минулого тижня доповіді посипались градом, вони приходили одна за одною.

26 червня ООН опублікувала заяву Human Rights Defenders (HRD) у зв’язку з Днем боротьби з тортурами. У цій дуже вичерпній заяві йдеться, що тортури — це жахливі, абсолютно незаконні дії, які ігнорують основні людські цінності. Активно реєструються випадки тортур у Туреччині, особливо після військових і політичних переворотів. У 1980-1990-х роках — особливо в Південній та Південно-Східній Анатолії, де проживає більшість курдських громадян – тортури залишили глибокі рани в суспільстві й підірвали мирне співіснування. Попри те, що у 2000-х роках тортур поменшало, були застосовані кроки задля того, щоб винні не уникли покарання, останнім часом «ми все частіше стаємо свідками того, що ці досягнення ігноруються, а випадків тортур більшає». Події 2013 року, які мали місце в Туреччині, корупційні скандали 17/25 грудня 2013 року та спроба військового перевороту 15 липня 2016 року показали, що авторитарна влада агресивна проти всіх верств суспільства, які виступають проти неї.

Введення надзвичайного стану після спроби перевороту та наступні дії президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана скерували Туреччину шляхом диктатури. Порушуючи засади незалежності судової влади, уряд бажає тримати під контролем усі соціальні шари суспільства. Уряд продовжує робити з руху «Гізмет» козла-відбувайла. Тривалі й несправедливі арешти, перешкоджання праву отримання юридичного захисту, ігнорування адвокатської конфіденційності, нездатність усунути застосування тортур і відсутність звітів від лікарів стали специфічними для Туреччини. Тортури заради отримання показань і зізнань також стали предметом доповідей Верховного комісара ООН з прав людини. Утоплення, електрошок, сексуальна експлуатація й насильство, які, як ми думали, були забуті в Туреччині, знову наяву.

Відмітимо доповідь 2020 року Державного департаменту США про торгівлю людьми. Там йдеться про те, що в Туреччині після того, як з 2016 по 2020 рік були звільнені 150 тисяч державних службовців, серед прокурорів і суддів почала відчуватися нестача у досвідчених і кваліфікованих кадрах, щоб протистояти торгівлі людьми. Держдепартамент заявив, що в Туреччині через нестачу ресурсів і недосвідченості прокурорів і суддів зривається розслідування справ, винні визнаються невинними або отримують невідповідні покарання через низький рівень слідства, без залучення в судовому процесі свідків. У доповіді зазначається, що турецька влада обмежує жертвам спеціалізовану допомогу. Виключення деяких місцевих недержавних організацій з протидії торгівлі людьми також підпало під критику.

Служба імміграції й біженців Канади (IRB) опублікувала велику доповідь, де детально описується доля руху «Хізмет» у Туреччині й те, з яким тиском і жорстокістю стикнулись його учасники. Після спроби державного перевороту 2016 року уряд використав цей інцидент для залякування опозиційних груп. Десятки тисяч службовців або тих, хто співчуває «Хізмету» підпали під жорстоке поводження. Правляча Партія справедливості й розвитку оголосила проповідника Фетхуллаха Ґюлена, який перебуває у вигнанні з 1999 року у США, і рух «Хізмет» винними у зверненні уваги до корупції, розслідування фактів якої у 2013 році зачепило імена Ердогана та високопоставлених членів ПСР. Наголошується, що «Хізмет» після 15 липня оголошено терористичною організацією. У доповіді підкреслюється, що в Туреччині сталось різке пониження якості законодавчого процесу, а дотримання прав людини погіршилось.

IRB інформує, що через внесені поправки до антитерористичного закону уряд отримав великі можливості для чистки в армії, силах безпеки і лавах державних службовців. Служба імміграції Канади опублікувала список організацій, які до 20 березня 2018 року закриті в процесі чистки урядом, а також список організацій, які мають відношення до руху «Хізмет». Повідомляється про те, що майно й статки прихильників руху було конфісковане турецьким урядом, а особи, які намагались надати фінансову або матеріальну допомогу рідним ув’язнених, за звинуваченням у тероризмі були ув’язнені. Тому члени «Хізмет», які залишились в Туреччні, ведуть безправне існування й шукають можливості виїхати за межі Туреччини.

У щорічній доповіді Держдепартаменту США «Країни тероризму 2019» наголошується, що спроба Ердогана назвати «Хізмет» терористичною організацією є безпідставною. У розділі доповіді, присвяченому Туреччині, зазначається, що після 15 липня влада Туреччини назвала рух Фетхуллаха Ґюлена терористичною організацією, але в США так не думають. У доповіді відмічено, що влада заарештувала і продовжує арешти як своїх громадян, так і співробітників, які працюють у Туреччині по лінії американців, на тій підставі, що вони є прибічниками «терористичної організації». Нагадується, що турецьких громадян викрадали за кордоном і доставляли до Туреччини за звинуваченням у приналежності до руху. Зазначено той факт, що після 2016 року влада звільнила понад 130 тисяч чиновників і службовців Збройних сил, були заарештовані понад 80 тисяч осіб, закриті понад 500 неурядових установ.

Центр американського прогресу (Center for American Progress — CAP) у Вашингтоні опублікував доповідь під назвою «Мінливий медіаландшафт Туреччини», де констатується, що попри цензуру й репресії в Туреччині, Ердоган не домігся контролю усіх ЗМІ: по-перше, з причини росту недовіри до засобів масової інформації в цілому, по-друге, через те, як турецький народ отримує інформацію. На прикладі моніторингу новин про коронавірус показано, що здебільшого люди сумніваються в чесності традиційних ЗМІ, скептично ставляться до «рожевої картинки», яку ті надають про дії уряду в умовах епідемії. Тому вони звертаються до соціальних мереж. Однак соціальні мережі, хоч і є альтернативою проурядовим джерелам, мають складну структуру. В них має місце й точна інформація, й частково точна, й дезінформація провокативного характеру. Таким чином, турки, які не довіряють традиційним ЗМІ, можуть бути введеними в оману через «навмисно чи ненавмисно поширювану помилкову інформацію», що може відбитися на їхньому політичному виборі або уподобаннях під час голосування.

Тобто, ця зміна може мати критичні наслідки як для внутрішньої, так і для зовнішньої політики Туреччини, а також для майбуття Ердогана. У доповіді висновується, що поточні тенденції можуть підвищити здатність «лояльних» і «зовнішних» учасників поширювати дезінформацію, ще більше працюючи на  поляризацію й підрив системи. Висловлюється думка, що зростаюча дезінформація та упередженість у ЗМІ, можливо, сприяли тому, що турецький уряд спочатку необ’єктивно відреагував на епідемію.

Підписатися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перевірте також
Close
Back to top button