Туреччина посідає перше місце за кількістю нерозглянутих справ у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) — 21 800 заяв, що становить 34,7 % від загальної кількості. Про це повідомив Stockholm Center for Freedom, посилаючись на останні дані суду.
На другому місці — Росія з 8 300 справами, за нею Україна з 7 450. Туреччина очолює список ЄСПЛ із понад третиною нерозглянутих справ.
Правозахисники стверджують, що ці дані відображають крихкий стан правової системи Туреччини після років ескалації репресій, інституційної ерозії та політично мотивованих переслідувань за часів уряду президента Реджепа Таїпа Ердогана.
За останні роки в Туреччині спостерігається різке зростання кількості заявок, що значною мірою зумовлене широкими та нечіткими законами уряду про боротьбу з тероризмом, якими, за словами правозахисних груп, зловживали для придушення інакомислення. Ці закони виправдали арешт, тривале досудове ув’язнення та засудження тисяч людей після невдалого державного перевороту 15 липня 2016 року, при цьому понад 126 000 людей було засуджено за звинуваченням у ймовірних зв’язках з релігійним рухом Ґюлена.
Хто такий М. Фетгуллах Ґюлен? Гюлен, народився у 1941 році, у селищі Коруджук Пасінлерського ілю Ерзурума, в консервативній багатодітній родині. Серед семи дітей родини було п’ять хлопчиків і дві дівчинки. Його батько був державним службовцем, що виконував обов’язки імама при різних мечетях цього регіону. Ерзурум – це досить консервативний регіон з точки зору соціокультурних цінностей, місто знаходиться на північному сході Туреччини. Більше того згаданий вілаєт характеризується як регіон де особливо чітко окреслені релігійні та національні цінності.
Ердоган переслідує послідовників руху, натхненного покійним мусульманським священнослужителем Фетхуллохом Ґюленом, з моменту розслідування корупції у грудні 2013 року, яке виявило його, а також деяких членів його родини та близького оточення.
Осман Кавалa
Відкинувши розслідування як гюленівський переворот та змову проти свого уряду, Ердоган почав переслідувати членів руху. У травні 2016 року він визнав рух терористичною організацією та посилив репресії проти нього після невдалого путчу в липні того ж року, в організації якого він звинуватив Ґюлена. Рух рішуче заперечує причетність до спроби перевороту чи будь-яку терористичну діяльність.
Правозахисники зазначають, що ці дані відображають крихкий стан турецької правової системи після багаторічних репресій та політично мотивованих переслідувань за уряду Реджепа Таїпа Ердогана.
Різке зростання звернень до ЄСПЛ відбулося після невдалої спроби перевороту 2016 року, коли тисячі людей були засуджені за нібито зв’язки з рухом Гюлена (Хізмет).
Ключові рішення ЄСПЛ, зокрема у справі Юксел Ялчинкая (Yüksel Yalçınkaya), визнали системні порушення права на справедливий суд, свободу асоціацій і принципу «нема покарання без закону».
Туреччина, однак, не виконує низку рішень ЄСПЛ, включно з гучними справами Селахаттіна Демірташа та Османа Кавали, що призвело до рідкісних санкційних процедур Ради Європи.
