Ґюлен: «Туреччина втратила історичну можливість встановити демократію»

Ствердження про несумісність демократичних цінностей із ісламськими, яке ґрунтується на негативному прикладі 17-річного правління президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, видається хибним.

Про це написав у своїй статті для «Le Monde» лідер забороненого у Туреччині руху Фетхуллах Ґюлен.

Він підкреслив, що нетривалі демократичні реформи у Туреччині у період між виборами Ердогана у 2002 році і повною імплементацією демократичних стандартів Європейського Союзу у 2011 році зробили Туреччину прикладом для інших мусульманських країн. При цьому Ґюлен зазначив, що режим Ердогана являє собою цілковите нехтування основними ісламськими цінностями.

«Ці основні цінності не пов’язані зі стилем одягу або вдаванням до релігійних гасел. Вони передбачають повагу до верховенства права й незалежності судових органів, відповідальність правителів і збереження невід’ємних прав і свобод кожного громадянина. Турецька демократія зазнала поразки не через відданість ісламським цінностям, а, скоріше, через зраду цим принципам», − пише Ґюлен.

Проповідник, що приживає в Америці, зазначив, що турецьке суспільство залишається вкрай неоднорідним, і будь-які зусилля панівної «Партії справедливості і розвитку» із забезпечення його гомогенізації є марними і свідчать про відсутність поваги до людства.

За його словами, турецькі громадяни «повинні об’єднатися під знаком універсальних прав і свобод людини і мати можливість демократично протистояти тим, хто ці права порушує».

Акцентуючи на тому, що «держава» є не лише системою, сформованою людьми для захисту своїх основних прав, а й ключовою метою, Ґюлен підкреслив, що «для того, аби держава була уособленням цих принципів і цінностей, необхідно, насамперед, зробити так, аби люди, що утворюють цю систему, самі їх дотримувалися».

За словами Ґюлена, сучасне турецьке керівництво нагадує радше олігархію, аніж демократію, оскільки Ердоган понівечив турецьку демократію, яка колись подавала великі надії.

«Уряд президента Ердогана переслідував мене й сотні тисяч інших людей, серед яких були не лише ті, хто критикував його політику, а й учасники мирного руху «Хізмет». Люди, що виявляли свій протест в екологічний спосіб, журналісти, вчені, курди, алевіти, немусульмани і деякі сунітські мусульманські групи, що піддали дії Ердогана критиці, відчули на собі нищівний вплив його політичного тиску. Їхні життя були зруйновані шляхом звільнень, конфіскацій, ув’язнень і тортур», − зауважив Ґюлен.

77-річний імам запевнив, що залишається оптимістом, незважаючи на те, що турецька демократія «перебуває у комі» через чинне керівництво держави.

Ґюлен додав, що для того, аби демократія вкоренилася у шкільних програмах, необхідно переглянути конституцію у такий спосіб, аби вона не лише перешкоджала домінуванню меншості або більшості, а й за будь-яких умов захищала основні права людини, описані у Загальній декларації прав людини ООН. І, насамкінець, лідери суспільної думки повинні підкріплювати демократичні цінності не тільки словом, а й ділом.

Повний текст англійської мови (English Full Text):

http://en.ukraynahaber.com/2019/02/25/islam-is-compatible-with-democracy-despite-turkeys-recent-example-alternate-title-islamic-state-is-an-oxymoron/